За роботою, вірніше, спробою заробити на життя, навіть ніколи написати щось у журнал.
Насправді, приказка "Вовка ногі кормлять" зарез сприймається як ніколи важко.
Вірніше, бідний той вовк - стільки вибігати. :)
Наразі, дуже вдячний осені, що дає змогу продовжити, хоча б на трошкі, літо.
Планую на вихідні з друзями виїхати по гриби. Цікаво, вони вже наросли в достатьній кількості, щоб я їх знайшов :)

БЮТ боится падения рейтингов

Социолог и руководитель фонда «Демократические инициативы» Ирина Бекешкина считает, что в преддверии президентских выборов фиктивные социологические фирмы будут существенно завышать рейтинг Юлии Тимошенко и занижать рейтинг Арсения Яценюка. Об этом Ирина Бекешкина написала в своей статье на "Украинской правде".

«Чтобы перебить реальные результаты и внести сумятицу в общественное мнение, запускают «миражи» — выдуманные фирмы с оглашением «нужных» результатов. Что, кстати, является свидетельством «непродажности» авторитетных социологических фирм, которые не идут на коррекцию полученных данных, потому и возникает потребность в выдуманных «миражах», — подчеркивает в своем материале Ирина Бекешкина.

Социолог также считает абсурдом обвинения представителей Блок Юлии Тимошенко против известных социологических фирм, будто бы их все финансирует бизнесмен Дмитрий Фирташ. «Масштаб какой! Какая безупречная «логика» — раз не такие рейтинги, как хотелось бы, значит это все проклятый Фирташ!» — пишет Ирина Бекешкина.

Напомним, что ранее БЮТ заявил, что Дмитрий Фирташ готовит масштабные фальсификации социологических исследований для манипуляции мнением граждан.

Хм...

Тільки-но підписався на ЖЖ Тьоми Лєбєдєва, дай, думаю, подивлюся, що там в нього цікаве.

І щойно знаходжу у френдстрічці таку інформцію:

Схема простая, Артемия Лебедева в Киев отправил Марат Гельман.

Гельман консультирует Медведчука, Медведчук занимается кампанией Юлии Владимировны.
Марат продал Тему не только как дизайнера, но и руководителя + звезду ЖЖ.

Проведя переговоры с Гельманом в Твери, Артемий выдвинулся в Украину.
В его задачи входит разработка ряда сайтов и разработка предложений по проведению избирательной кампании президента Украины в сети интернет.


lumpen.livejournal.com/1815663.html
 

Откаої, як пишуть у дешевих романах. 

 Поїду до затишного готелю у Бєлєку.
Знайомі порекомендували, казали, казка, а не готель. Що ж, подивимось.

Роботи в Україні поки немає і непередбачається. 

В політиці повний мрак. Як подумаю, що треба буде тягтися на виборчі дільниці та вимучено шкрябати за когось хрестика, стає нудно. 
Поки схиляюся до Сєні Яценюка. Принаймні, він ще ні в чому поганому не засвітився. Хоча до виборів ще далеко, буду за ни спостерігати.


А поки що в дупу всі ці розклади, я їду відпочивати!!!!!


А вам на останок пропоную помилуватися дівчатами у формі. Хто хоче, щоб вони його заарештували?)

Микання по декількох клієнтах показало, що зараз ясобі роботи не знайду.

Тож, не засмучуючись, витрачу частину грошви, відкладеної на автівку, аби з'їздити відпочити.

З цього приводу хотів би почути ваші поради. Якій гтель у Туреччиі ви можете порекомендувати?
Шукаю 5 зірок, перша лінія, молодіжний.

 

Щиро зізнаюся, що на мене находить туга за офсним життям.
Начебто і часу небагато пройшло, але якось вже сумую за колективом (не за всіма, звчайно).
У житті офіного панктона є своя романтика. Приходиш, філіжанку кави заварив, закурив папіроску, обмінявся новинами з колегами.
Потім почитав новини, форуми, потім попрацював троха. І вже о 6 можна збиратися з друзями на пиво чи ще кудись.
Тобто в офісі твоє життя впорядковане. Ти точно знаєш, що тобі і за чим робити.

Насамоті ж картина інша. ти нікому не потрібен, ніхто над тобою не стоїть, не телефонує "Де тебе дідько носить?", не опікується, аби тобі було чим зайнятися.

Тож походив я по клієнтах троха, але поки ефекту нуль.
Більше часу проводжу відсипаючись та дивлячись якійсь прибацані серіали накшталт "Втеча з турми".

Я на розпутті і ще не знаю, що його робити.
Знайомий запропонував брати участь у мітингах усіляких. Каже скоро почнеться сезон.
За такі копійки розмінюватися не хочется, але для розваги можна спробувати.  

 

Поки Аладін везе анашу через кордон...

 

Але бувають і щасливі закінчення, щоправда не часто.

Цією картинкою можна проілюструвати перший похід до клієнта у якості фрілансера.
Чомусь цим гадам здається, що якщо людина одна працює, то їй можна у 10 разів менше заплатити за роботу, яку робить ціла агенція.
Невже всі так працюють???
Якщо так піде надалі, машину я собі вже не придбаю. Всі гроші, відкладені на Сєат Лєон підуть на харчі та орендну плату.

Свинство найвищого гатунку. Всю ніч не спав. Завтра домовились іще з одним клієнтом. 
Сьогодні доведеться пошукати якісь цікаві вакансії. 

 
А ви поки подумайте :)

Зараз поїду по першого свого приватного клієнта.

Дуже зігріває думка, що всі гроші, які я в нього напрацюю, я залишу собі)
Це одне з найкращих відчуттів.

Звичайно, якщо він мене не відішле у довгу подорож нафік.  

А от я знаю щонайменше 10 людей, які насправді схожі на роботів. А ви? 

Сьогодні нарешті мене звільнили.
Не тому, що я погано працював. Не тому, що я когось підвів.
А тому, що я працював занадто чесно. Тому, що слово "відкат" було для мене незрозумілим.
Я ніколи не сидів на чатах та форумах з робочого місця. Я ніколи не запізнювався. Я був ввічливим та завжди посміхався клієнтам.

Але варто було одного разу показати свою принциповість, як мене викинули на вулицю.

Тож я дав собі слово, що до "офіса" ніколи не повернуся. Я більше ніколи не буду поважати "корпоративну культуру", "камандній дух" та  наволоч, яка "ідьот к успєху" та є "маладім пєрспєктівним мєнджєером".

Для мене починається нове життя фрілансера. спеціаліста "на вольніх хлєбах".
І вперше за багато років я почуваю себе вільним на щасливим.

Я тут трохи дописуватиму, додаватиму вас у друзі. Бо маю бажання розширити коло гарних людей, яких я знаю.

Давайте дружити, коротше кажучи!